15 необычных школ, круче которых только Хогвартс
Представляем вашему вниманию 15 школ будущего, в которых многим бы захотелось поучиться.
 Міжнародні офіційні дані відрізняються від меседжів урядових чиновників.Оплата праці українського вчителя в 15 разів менша ,ніж у грецьких колег і в 20 разів менша ,ніж в освітян Франції.При цьому навантаження не найнижче.Наприклад,у Португалії -7.6 учня на 1 вчителя. З виступу Президента:обороноздатність і освіта-2 державних пріоритети.В кінці 2015р.освітяни підписали електронну петицію Гаранту щодо гідної оплати праці вчителям,вихователям,викладачам(ст.57 діючого ЗУ"Про освіту").Але Президент мовчить.Отже-це лише чергове відволікання від порожнього гаманця? 4 Листопада 2015, 10:15 |
ЗНО в 2016-му: що треба знати при підготовці до тестування
Актуально
Цього року зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) зазнало певних змін.
Дебютувала система пріоритетності вузів, що дозволить стримати броунівський рух абітурієнтів при подачі документів всюди й одразу. В той же час сервіси українського центру оцінки якості освіти (УЦОЯО) спотикалися на кожному кроці, а дипломи видали майже під завісу. На початку осені анонсували обов'язкове ЗНО з англійської та – передумали. 23 жовтня на брифінгу міністра освіти та науки стало відомо, що 2017-го до правил здавання зовнішнього незалежного оцінювання внесуть зміни. Але це буде потім, і до цього моменту ще встигне вирішитися доля нинішніх випускників.
Чому все так складно?
Попри спроби оновити декорації, ЗНО в 2016-му по суті не зміниться, як, власне, і вся система шкільної освіти. Але світ не стоїть на місці. І сьогодні виклики перед абітурієнтом зовсім не ті, що були 10 або більше років тому.
Парадоксально, але за всіх нововведень шкільна освіта в Україні останні півстоліття залишається практично незмінною, і методи навчання часом старіші за самі стіни. Освіта завжди була однією з найконсервативніших галузей. Методи інквізиції залишилися в середньовіччі, але сила опору новому не зменшилася.
Навіщо здавати ЗНО?
Однією з найяскравіших новацій стало зовнішнє незалежне оцінювання (воно ж ЗНО). Тестування прийшло на зміну звичним шкільним іспитам, і з 2008 року випускників оцінюють не вчителі, а програма підрахунку результатів тесту. Як показала практика, для тих, хто народився в 1990-х, такий спосіб вступу до вузу став оптимальним рішенням.
Коли народився сучасний випускник, у світ вийшов комп'ютерний процесор Pentium III. Коли йому виповнилося 2 роки, було запущено Вікіпедію. Коли він пішов до школи, відкрився сервіс YouTube. Від народження дітей оточують ґаджети, планшети, ноутбуки, мобільні телефони. З їхньою допомогою школяр спілкується, розважається та вчиться.
Іспити, де на оцінку впливають суб'єктивні чинники, такі як уміння усно формулювати свої думки, гарно одягатися "як усі" та, звісно, особисті стосунки з учителями – не підходять для нинішнього покоління. Нові абітурієнти сильні в іншому, а саме вербальне спілкування – не їхній коник.
При цьому методи викладання залишилися колишніми, без урахування нових потреб дітей і особливостей тестування. Саме ця різниця стає причиною надзвичайно високого рівня стресу в процесі підготовки, а потім і незадовільних результатів ЗНО для багатьох абітурієнтів.
Що робити?
У кожній родині цю проблему намагаються вирішувати по-своєму. Нерідко батьки виділяють гроші на додаткові, зазвичай дуже недешеві, заняття. Інше рішення – придбання купи посібників для підготовки до ЗНО минулих років.
Практика й відгуки батьків свідчать, що ефективність подібних заходів часто дуже низька. Старшокласник, який достатньо завантажений у школі, швидко втомлюється від необхідності три-чотири рази на тиждень їздити до репетитора або на курси. Книги для підготовки до ЗНО опиняються в найдальшому куті за кілька днів після придбання. З цього моменту в родині починається "битва за ЗНО" – серія конфліктів, під час яких батьки намагаються переконати випускника присвячувати підготовці до вступних тестів максимум часу.
Дуже часто в таких випадках справжня причина небажання майбутнього студента готуватися до іспитів – не лінощі чи небажання вчитися, а неправильний вибір методів підготовки.
Сьогодні всупереч волі викладачів, які наполягають на пошуку інформації в підручнику або енциклопедії, учень її просто "гуглить", читає стислий виклад у Вікіпедії. Вчителі та батьки, які за інерцією намагаються з цим боротися, роблять величезну помилку. Вони не розуміють, що сучасна молода людина вчиться зовсім не так, як попередні покоління. Вона здатна засвоювати самостійно набагато більший обсяг знань, ніж її попередники, у неї нижче потреба в викладачі, проте необхідний доступ до більшої кількості джерел інформації, які можна співставляти, аналізувати та робити висновки на базі отриманих знань.
Доказом цього служать тисячі онлайн-курсів від провідних світових університетів і приголомшливий успіх платформ, що надають доступ до онлайн-навчання.
Для ефективної підготовки до ЗНО в Україні з використанням переваг онлайн-освіти було створено проект ПроЗНО – курси, що дозволяють підготуватися до ЗНО-2016 повністю онлайн.
Відмінність проекту ПроЗНО, який представлений на освітній платформі EDUGET, від подібних пропозицій в Інтернеті полягає в тому, що це не збірка онлайн-тестів з предметів, а комплексні та системні курси, розроблені за участю та за методиками найкращих викладачів України, докторів і кандидатів наук , авторів підручників. ПроЗНО нагадує, скоріше, онлайн-клас, з особистим кабінетом, чатом між учнями та вчителями, з щотижневими заняттями в режимі реального часу, додатковими матеріалами та цікавими завданнями на розвиток нестандартного мислення. Вся структура навчання на ПроЗНО побудована таким чином, щоб ґрунтовно та системно підготувати абітурієнта саме до актуального ЗНО 2016 року, враховуючи всі особливості тестування цього сезону.
Протягом 6 місяців учень має пройти від 90 до 100 відеоуроків, підтвердити засвоєння матеріалу тестом після кожного та завершити навчання "екзаменаційним" авторським тестом, побудованим як оцінювання за 200-бальною шкалою.
На даний момент на ПроЗНО є можливість підготовки до ЗНО онлайн з 4 предметів: української мови та літератури, історії України, математики та біології. Надалі планується розширити цей список.
Результати ЗНО-2016 стануть для багатьох учнів першим кроком до успіху. Головною відмінністю від минулих років є те, що завдяки онлайн-курсам ПроЗНО випускників, здатних подолати бар'єр ЗНО та вступити до вузу, стане набагато більше. 2016 року місце й час вже не мають вирішального значення у здобуванні знань, головне – мотивація та системна підготовка до тестування.
| 3 Листопада 2015, 11:57 |
Україну чекає революція в освіті. Фото: instagram / tecdemty
Якою буде освіта майбутнього в Україні – професор
В Україні у більшості відсутнє розуміння того, навіщо потрібна освіта і як її монетизувати в гарне якісне життя
Україні необхідно вкладати кошти в шкільне навчання і переходити на нові технології викладання в університетах, щоб зробити їх конкурентоспроможними.
Про це Womo повідомив професор економіки Піттсбурзького університету Тимофій Милованов.
Освіта повинна бути інвестицією
В Україні у більшості відсутнє розуміння того, навіщо потрібна освіта і як його монетизувати в гарну якісне життя. Українські випускники воліють йти на зарплату в $500, ніж ще рік-два інвестувати в свою освіту і заробляти потім на порядок більше.
"Мій племінник збирається отримати американську освіту. Якщо він закінчить американський вуз, йому буде гарантовані $50 тис. на рік. Але для цього мені доведеться заплатити за його навчання $25 тис.", – Розповів Милованов.
За його словами, зараз "конкуренція за мізки" виходить на міжнародний рівень і на ринку України цінність освіти як товару зростатиме.
"Світ змінюється і конвертувати вашу освіту в якісь успіхи, в кар'єру, фінансове благополуччя буде легше. Конкуренція буде зростати на всіх рівнях. І якщо сьогодні ви не будете інвестувати в свою освіту, то завтра ви в цій конкурентній боротьбі програєте", – зазначив він.
Як повинні вчити в університетах
Написати магістерську, статтю або вивчити теорему – це все рутинна робота, яка завтра буде автоматизована. Зараз все стає легше – дзвонити, створювати сайти, пізніше багато речей будуть робитися думкою.
При цьому функція університету не перебуває в тому, щоб навчити літературі або математики. Потрібен час, щоб викладачі, які 40 років читають одне і те ж, перебудувалися. Завтра освіту зміниться і погані університети помруть, а хороші – залишаться. Те ж щодо викладачів.
За якою моделлю працюють провідні університети Америки
Сьогодні можна профінансувати хорошу ідею приватно, розповідає професор. Підприємці можуть перетворити університети в хаби, які будуть тренувати робочу силу і які стануть фінансово незалежними.
Друга модель, за словами Милованова, це, коли приходить багата людина і дає гроші, які університет вкладає в фонд цінних паперів десь у Європі, на 4-4,5% університет живе. За таким принципом існує Гарвардський і Єльський університети.
Гарвардський університет. Фото: instagram/harvard
В останньому цих відсотків багато, і вони витрачають їх на великі зарплати професорам.
Примітно, що коли підвищуються зарплати в Єльському, то й у всіх інших теж – йде конкуренція за викладачів. При цьому у Піттсбурзького університету змішане фінансування, з державною підтримкою: 44% від оплати навчання студентами, 20% від держави, решта – гранти, контракти, пожертвування. Він може собі дозволити з професорами укладати довічні контракти, зазначив Тимофій.
Тому українські університети також повинні мінятися, якщо вони хочуть залишатися конкурентоспроможними, повинен мінятися підхід до освіти на рівні окремої людини, вважає професор.
Нові навички відкривають нові горизонти
Прогрес не стоїть на місці і потрібно постійно чомусь вчитися, здобувати нові навички. Якщо тебе хтось виштовхне з твого "нагрітого місця", то це буде не старий чи новий чоловік, а той, хто швидше адаптується до змін.
За словами Тимофія, у світі принципово змінився комунікаційний стиль ведення справ.
"Мене дратує, якщо мені хтось дзвонить на телефон, чому не написати мені на електронну пошту. Всі питання зараз вирішуються через пошту, Facebook або Slack. Те ж стосується зустрічей і нарад – навіщо витрачати на них час. Навіщо їздити людині на роботу, витрачати 2 години свого часу на проїзд, якщо він може виконати її будинку?" – Дивується проффесор.
Яким буде освіту в майбутньому
Нас чекає революція в освіті. Яку форму вона прийме ще незрозуміло. Але можна спробувати передбачити.
"Ми бачимо, що молодь сидить у телефонах. Вони не можуть концентруватися на одній темі, скажімо, більше 30 секунд. Неправильно з цим боротися, треба спробувати підлаштуватися під цю реальність", – вважає Тимофій.
На думку Милованова, освіта буде схоже на його підхід: постійно напрацьовувати нові навички, слухати модульні лекції та самовдосконалюватися самому.
"Освіта буде клаптевим. Потрібне залишається з вами, непотрібне відсівається", – вважає професор.
При цьому Милованов подумав, як будуть трансформуватися університети.
"Онлайн-освіта, Coursera і український аналог Prometheus, все одно працюють за лінійним підходу: прослухав курс лекцій і отримав сертифікат. А лекції повинні стати інтерактивними. Перший, хто напише додаток, що буде розуміти, чому вас вчити, стане мільярдером. Через 10-20 років ми будемо вчитися допомогою додатків", – упевнений він.
У той же час професор упевнений, що шкільна освіта для країни є ще більш важливим, ніж університетську.
Школи потрібно фінансувати. Фото: instagram/ellelumby
"Долар, вкладений в шкільну освіту, дає набагато більший повернення у добробут суспільства. Щоб допомогти дитині з профорієнтацією, познайомте його по максимуму з можливостями, дайте спробувати. Поясніть, що ті, хто серйозно ставиться до своєї роботи, домагаються успіху", – підсумував він.
Реформа освіти
Реформа освіти
Новий закон "Про освіту": які зміни очікують школу
Верховна Рада України вже у листопаді може розглянути новий закон "Про освіту", який має покласти початок реформування української школи, а також вплинути на усіх учасників освітнього процесу. Пропонуємо читачу найбільш актуальні положення законопроекту, що стосуються питань середньої освіти.
Отже, закон, у разі його прийняття набере чинності з 1 січня 2016 року.
Однією з найбільш обговорюваних у суспільстві змін є перехід України на 12-річну школу. Передбачається, що після ухвалення закону, початкова освіта триватиме 5 років, базова середня освіта здобуватиметься впродовж 4 років, а здобуття профільної середньої освіти триватиме 3 роки. Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної середньої освіти, у разі ухвалення закону, розпочнеться з 1 вересня 2017 року.
Повна середня освіта в Україні буде визначена як обов’язкова. При цьому, держава гарантуватиме громадянам право на отримання повної середньої освіти і сплачуватиме її здобуття. Також на державу буде покладено обов’язок із забезпечення підручниками, в тому числі в електронному вигляді.
Законопроектом передбачено, що початкова освіта здобуватиметься у закладі освіти за місцем проживання дитини, в сім’ї або за участю вчителя чи фізичних осіб, які здійснюватимуть освітню діяльність.
Разом з тим, відповідній територіальній громаді безпосередньо або через її представницький орган буде надано право прийняти обґрунтоване рішення про доцільність здобуття дітьми початкової середньої освіти у закладі освіти іншого населеного пункту.
Діти, які здобуватимуть початкову освіту в сім’ї, чи за участі вчителя або фізичної особи будуть проходити підсумкову атестацію у закладах початкової освіти.
Базова середня освіта передбачає підготовку до наступного рівня освіти – профільної середньої освіти. Базова середня освіта здобувається у закладі освіти, а також може здобуватися особами в будь-яких формах, визначених законодавством. Вибір форми здобуття базової середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків.
У свою чергу, згідно з проектом закону "Про освіту", профільна середня освіта передбачатиме два напрями профілізації: загальноосвітній та професійний.
Навчальні досягнення випускників по завершенню базової та повної середньої освіти будуть підтверджуватися державною підсумковою атестацією у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Законопроектом передбачено, що керівник закладу освіти обиратиметься за конкурсом, після чого він здійснюватиме свою діяльність за контрактом. Також за результатами конкурсного відбору шляхом укладення трудового договору прийматимуться на роботу педагогічні працівники.
Кандидати для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної та професійної освіти на посадах педагогічних працівників будуть проходити державну сертифікацію.
Метою сертифікації є оцінювання здатності здійснювати педагогічну діяльність в системі дошкільної, середньої, позашкільної чи професійної освіти. За результатами сертифікації вчителям буде присвоюватися певна кваліфікаційна категорія, зокрема, педагог-стажист, педагог другої категорії, педагог першої категорії або педагог вищої категорії.
Після прийняття законопроекту, педагогічні працівники будуть зобов’язані щоп’ять років проходити повторну сертифікацію, за результатами якої підтверджувати кваліфікаційну категорію або отримувати вищу.
При сертифікації для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної освіти перевірці підлягають знання та навички зі змісту та методики навчання і знання з предмету (предметів), котрі планує викладати вчитель. У разі непроходження сертифікації або неспроможності підтвердити присвоєну раніше кваліфікаційну категорію особу буде відсторонено від педагогічної діяльності.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюватиметься закладом освіти та закріплюватиметься у трудовому договорі у межах, визначених законодавством. Законопроектом визначено, що залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством.
Окремий розділ законопроекту "Про освіту" присвячений професійному розвитку та оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Посадові оклади педагогічних працівників підвищуватимуться з урахуванням надбавки за кваліфікаційні категорії. Надбавка вчителя другої категорії складатиме 10 % від посадового окладу, вчителя першої категорії 20 % від посадового окладу. Відповідно посадовий оклад вчителя вищої категорії з урахуванням надбавки підвищиться на 40 % від посадового окладу.
Законом передбачено, що педагогічні працівники матимуть право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.
Також передбачено, що педагогічні працівники матимуть право на однорічну неоплачувану творчу відпустку не рідше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу.
Також законопроектом передбачено поняття "Академічної доброчесності". Дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу передбачатиме самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право.
За порушення принципів академічної доброчесності педагогічні працівники притягуватимуться до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, порушення принципів академічної доброчесності з боку учнів матиме наслідком повторне проходження оцінювання або повторне проходження навчального курсу.
Також в Україні, з метою забезпечення належних умов для реалізації права на освіту в системі освіти, буде впроваджено Інститут освітнього омбудсмена.
Освітній омбудсмен розглядатиме скарги, подані від осіб, які навчаються, їхніх батьків, а також від осіб, які навчають, у закладах освіти усіх рівнів. За результатами проведених перевірок Освітній омбудсмен виноситиме рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги, і на його основі надаватиме рекомендації закладам освіти, органам управління освітою, правоохоронним органам.
Законопроект "Про освіту" може бути розглянутий українським парламентом найближчим часом. У разі його прийняття він набере чинності з 1 січня 2016 року.
Отже, закон, у разі його прийняття набере чинності з 1 січня 2016 року.
Однією з найбільш обговорюваних у суспільстві змін є перехід України на 12-річну школу. Передбачається, що після ухвалення закону, початкова освіта триватиме 5 років, базова середня освіта здобуватиметься впродовж 4 років, а здобуття профільної середньої освіти триватиме 3 роки. Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної середньої освіти, у разі ухвалення закону, розпочнеться з 1 вересня 2017 року.
Повна середня освіта в Україні буде визначена як обов’язкова. При цьому, держава гарантуватиме громадянам право на отримання повної середньої освіти і сплачуватиме її здобуття. Також на державу буде покладено обов’язок із забезпечення підручниками, в тому числі в електронному вигляді.
Законопроектом передбачено, що початкова освіта здобуватиметься у закладі освіти за місцем проживання дитини, в сім’ї або за участю вчителя чи фізичних осіб, які здійснюватимуть освітню діяльність.
Разом з тим, відповідній територіальній громаді безпосередньо або через її представницький орган буде надано право прийняти обґрунтоване рішення про доцільність здобуття дітьми початкової середньої освіти у закладі освіти іншого населеного пункту.
Діти, які здобуватимуть початкову освіту в сім’ї, чи за участі вчителя або фізичної особи будуть проходити підсумкову атестацію у закладах початкової освіти.
Базова середня освіта передбачає підготовку до наступного рівня освіти – профільної середньої освіти. Базова середня освіта здобувається у закладі освіти, а також може здобуватися особами в будь-яких формах, визначених законодавством. Вибір форми здобуття базової середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків.
У свою чергу, згідно з проектом закону "Про освіту", профільна середня освіта передбачатиме два напрями профілізації: загальноосвітній та професійний.
Навчальні досягнення випускників по завершенню базової та повної середньої освіти будуть підтверджуватися державною підсумковою атестацією у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Законопроектом передбачено, що керівник закладу освіти обиратиметься за конкурсом, після чого він здійснюватиме свою діяльність за контрактом. Також за результатами конкурсного відбору шляхом укладення трудового договору прийматимуться на роботу педагогічні працівники.
Кандидати для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної та професійної освіти на посадах педагогічних працівників будуть проходити державну сертифікацію.
Метою сертифікації є оцінювання здатності здійснювати педагогічну діяльність в системі дошкільної, середньої, позашкільної чи професійної освіти. За результатами сертифікації вчителям буде присвоюватися певна кваліфікаційна категорія, зокрема, педагог-стажист, педагог другої категорії, педагог першої категорії або педагог вищої категорії.
Після прийняття законопроекту, педагогічні працівники будуть зобов’язані щоп’ять років проходити повторну сертифікацію, за результатами якої підтверджувати кваліфікаційну категорію або отримувати вищу.
При сертифікації для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної освіти перевірці підлягають знання та навички зі змісту та методики навчання і знання з предмету (предметів), котрі планує викладати вчитель. У разі непроходження сертифікації або неспроможності підтвердити присвоєну раніше кваліфікаційну категорію особу буде відсторонено від педагогічної діяльності.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюватиметься закладом освіти та закріплюватиметься у трудовому договорі у межах, визначених законодавством. Законопроектом визначено, що залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством.
Окремий розділ законопроекту "Про освіту" присвячений професійному розвитку та оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Посадові оклади педагогічних працівників підвищуватимуться з урахуванням надбавки за кваліфікаційні категорії. Надбавка вчителя другої категорії складатиме 10 % від посадового окладу, вчителя першої категорії 20 % від посадового окладу. Відповідно посадовий оклад вчителя вищої категорії з урахуванням надбавки підвищиться на 40 % від посадового окладу.
Законом передбачено, що педагогічні працівники матимуть право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.
Також передбачено, що педагогічні працівники матимуть право на однорічну неоплачувану творчу відпустку не рідше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу.
Також законопроектом передбачено поняття "Академічної доброчесності". Дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу передбачатиме самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право.
За порушення принципів академічної доброчесності педагогічні працівники притягуватимуться до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, порушення принципів академічної доброчесності з боку учнів матиме наслідком повторне проходження оцінювання або повторне проходження навчального курсу.
Також в Україні, з метою забезпечення належних умов для реалізації права на освіту в системі освіти, буде впроваджено Інститут освітнього омбудсмена.
Освітній омбудсмен розглядатиме скарги, подані від осіб, які навчаються, їхніх батьків, а також від осіб, які навчають, у закладах освіти усіх рівнів. За результатами проведених перевірок Освітній омбудсмен виноситиме рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги, і на його основі надаватиме рекомендації закладам освіти, органам управління освітою, правоохоронним органам.
Законопроект "Про освіту" може бути розглянутий українським парламентом найближчим часом. У разі його прийняття він набере чинності з 1 січня 2016 року.
Україна перейде на контрактну форму роботи з учителями
Новий закон про освіту передбачатиме запровадження контрактної форми роботи для працівників школи, яка має забезпечити систему стимулів для найсильніших учителів. Про це заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час зустрічі з директорами столичних шкіл.
За його словами, різниця між українською системою навчання в середній школі і західною, полягає в тому, що основним в українській системі є "вчити".
"В іноземній системі навчання основне – це думати. І доки ми не переключимося на цю функцію, - до того моменту ми не зможемо мати реального прогресу. Наших дітей треба навчити думати», - наголосив Яценюк.
Він повідомив, що закон про освіту має передбачати додаткову автономію для директора середньої школи. За його словами, йдеться насамперед про адміністративну й організаційну автономію.
Також, за словами прем’єра, необхідно запровадити контрактну форму роботи для працівників школи.
"Учитель чи директор, який підписав контракт, повинен чітко розуміти, які цілі повинен досягнути", - зазначив Яценюк.
"Контрактна форма і новий закон повинен забезпечити систему стимулів для найсильнішого вчителя. Система стимулів проста і зрозуміла - чим кращі в тебе критерії виконання, тим більше грошей ти заробляєш", - підкреслив він.
За його словами, різниця між українською системою навчання в середній школі і західною, полягає в тому, що основним в українській системі є "вчити".
"В іноземній системі навчання основне – це думати. І доки ми не переключимося на цю функцію, - до того моменту ми не зможемо мати реального прогресу. Наших дітей треба навчити думати», - наголосив Яценюк.
Він повідомив, що закон про освіту має передбачати додаткову автономію для директора середньої школи. За його словами, йдеться насамперед про адміністративну й організаційну автономію.
Також, за словами прем’єра, необхідно запровадити контрактну форму роботи для працівників школи.
"Учитель чи директор, який підписав контракт, повинен чітко розуміти, які цілі повинен досягнути", - зазначив Яценюк.
"Контрактна форма і новий закон повинен забезпечити систему стимулів для найсильнішого вчителя. Система стимулів проста і зрозуміла - чим кращі в тебе критерії виконання, тим більше грошей ти заробляєш", - підкреслив він.
http://osvita.ua/school/reform/48003/
Работникам учебных заведений профтехобразования никто из власть имущих не может ответить на вопрос: будут ли финансировать техникумы и колледжи с нового года?
В техникумах и колледжах Днепропетровской области начали раздавать листовки с призывом ко всем неравнодушным гражданам, которых волнует будущее заведений профтехобразования, поддержать две петиции, адресованные Президенту Украины Петру Порошенко. На такую вынужденную меру пошли трудовые коллективы учебных заведений в связи с угрозой лишиться финансирования с 1 января 2016 года.
Так, в петиции №22/018160-еп под названием «Місце технікумів та коледжів в системі освіти України» размещено следующее обращение:
«Обращаемся к Вам как к гаранту с просьбой оставить подготовку младшего специалиста техникумами и колледжами в системе высшего образования или выделить их в отдельное звено (составляющую) в структуре образования, учесть данные предложения в оответствующих статьях проекта закона Украины «Об образовании».
Вторая петиция №22/017901-еп под названием «Щодо статусу технікумів та коледжів» содержит следующий текст:
«Обращаемся к Вам как к гаранту с просьбой обеспечить на законодательном уровне функционирование техникумов и колледжей отдельно от системы профессионально-технического (профессионального) образования. Просим оставить подготовку младшего специалиста техникумами и колледжами в системе высшего образования или выделить их в отдельное звено (составляющую) в структуре образования и учесть данные предложения в соответствующих статьях проекта закона Украины «Об образовании».
Петиции были размещены на сайте официального интернет-представительства Президента Украины еще 3 декабря. Для того, чтобы ее рассмотрел Петр Порошенко, требуется собрать не меньше 25 тысяч подписей на протяжении не более трех месяцев с даты ее опубликования.
«Электронная петиция, которая в установленный срок не набрала необходимого количества голосов в ее поддержку, после окончания срока сбора подписей в ее поддержку рассматривается как обращение граждан в соответствии с Законом Украины «Об обращениях граждан», - значится в правилах сервиса электронных петиций.
Тем временем в техникумах и колледжах распространяются самые пессимистические настроения. Так, в учебных заведениях говорят, что в связи с политикой децентрализации власти финансирование деятельности техникумов и колледжей переходит с госбюджета на областной бюджет, в котором не предусмотрена соответствующая статья расходов для учебных заведений. В связи с этим в среде преподавателей ждут с нового года либо массовое сокращение штатов сотрудников, либо полное прекращение деятельности техникумов и колледжей.
С января 2016-го Днепропетровская область будет жить по-новому
4 декабря в 13:19
Увеличены расходы на зарплаты, стипендии, пенсии и льготы.
Больше на дороги, водоводы, детские сады, зарплаты, медикаменты и льготы. Днепропетровщина первой в Украине приняла областной бюджет на 2016 год. Особенность нового бюджета региона – его социальная и инфраструктурная направленность.
Впервые в истории Украины область приняла собственный бюджет без утвержденного всеукраинского. Это стало возможным благодаря новому Бюджетному кодексу и децентрализации. Облгосадминистрация полностью подготовила и передала областном совете проект бюджета. Его поддержали все 79 депутатов, присутствовавших в зале.
«Депутаты проголосовали единогласно «за», потому что мы не могли оставить область жить на 1/12 прошлогоднего бюджета. Каждый вспомнил 2015 год, когда регион начал реально осваивать бюджет развития только летом и финансировать проекты только в сентябре. В этом году уже с 1 января Днепропетровщина будет жить по новому бюджету и свободно выделять средства на запланированные проекты», – отметил Валентин Резниченко.
Бюджет Днепропетровщины-2016 впервые за последние годы максимально учел потребности жителей региона. Увеличены расходы по всем сферам развития и социального обеспечения: строительство и ремонт школ, детсадов, больниц, водоводов и дорог, социальные выплаты, субсидии и льготы.
«Благодаря децентрализации и обновленному бюджетному кодексу регионы впервые могут самостоятельно формировать и принимать бюджет. И Днепропетровщина первой воспользовалась новой возможностью. Мы направили часть средств на решение насущных проблем жителей региона. Увеличены расходы на зарплаты, стипендии, пенсии и льготы. В 1,5 раза вырос бюджет развития – это новые детские сады, школы, дороги, больницы», - подчеркнул Валентин Резниченко.
Руководитель региона отметил, что расходы на зарплаты, питание в больницах и школах, медикаменты, пенсии и стипендии, льготы увеличены на 20%.
На развитие региона предусмотрено 1,5 млрд грн. Это на 64% больше, чем в прошлом году. В частности, почти втрое увеличены расходы на ремонт дорог, вчетверо – на водоснабжение, вдвое – на оборудование, в 25 раз выросли расходы на приобретение и ремонт жилья.
Областной бюджет, принятый на 2016 год, – 12,6 млрд грн. Ожидается, что доход региона в 2016-м году благодаря децентрализации возрастет на 25%.
21 октября 2016 г. в 08:57
Ольга Петрівна! Дуже багато цікавої і корисної інформації - дякую, що показали і хмарні технології, і вершину , до якої треба прагнути (але вона для мене поки що позахмарна))